вторник, 3 июля 2012 г.

Нинішній день - то вчорашнє завтра

В економіці трапляється більше помилкових теорій, ніж у будь- якій іншій науці. Це не випадково. Труднощі притаманні вже самому предметові, але вони зростають в багато разів через чинник, який не виконує такої ролі, скажімо, у фізиці, математиці чи медицині, - егоїстичні інетереси. Хоч кожна суспільна група має певні економічні інтереси, спільні з інтересами інших груп, вони також мають антагоністичні інтереси. Тоді як певна політика може впродовж певного часу бути корисною для всіх, інша приносить користь тільки одній групі за рахунок інших. Група, шо виграє від такої політики, буде наполегливо висувати аргументи на її користь. Вона найме найпрофесіональніших фахівців, щоб ті присвятили весь свій час захистові їхньої справи. Врешті-решт їм може вдатись переконати громадську думку в слушності їхньої позиції, або так заплутати справу, що твереза оцінка стане майже неможливою. Окрім постійного тиску групових інтересів, є ще інший важливий чинник, який щоденно породжує нові економічні помилки. Це - схильність людей бачити тільки негайні результати тієї чи іншої політики або її вплив на одну якусь групу. При цьому нехтують дослідженням, яке б виявило довготривалий вплив не лише на окрему групу, а на всі групи. У цьому й полягає відмінність між доброю і поганою економічною наукою. Поганий економіст бачить вплив даної політики на одну окрему групу; добрий економіст досліджує наслідки цієї політики для всіх груп. Така відмінність здається очевидною. Застереження, що необхідно дошукуватися всіх наслідків даної політики для кожного, може видатися елементарним. Хіба не знає кожен з нас з особистого досвіду про існування безлічі спокус, привабливих сьогодні, але в кінцевому підсумку згубних? Хіба не знає кожна дитина, шо з'ївши багато цукерок, вона захворіє? Хіба той, хто п'є не знає, що наступного ранку прокинеться з болями шлунку і голови? Хіба алкоголік не знає, що він
зншцує печінку і вкорочує собі життя? Хіба ловелас не знає, що його очікують різноманітні небезпеки, зокрема хвороби? Зрештою, з погляду економічного — чи ж ледар або марнотратник не знають, шо їх чекають у майбутньому борги та злидні? Однак, коли ми вступаємо в царину економічного життя суспільства, ці елементарні істини ігноруються. Є люди (їх нині вважають блискучими економістами), котрі не схвалюють ощадливості і як спосіб економічного порятунку радять марнотратство у національному масштабі, а коли їм вказують, якими будуть наслідки такої політики, відповідають легковажно: «У тривалій перспективі ми всі помремо». Подібне мудрування сприймається подекуди як блискучий афоризм і свідчення мудрості. Але біда полягає в тому, що ми вже нині потерпаємо від довго-термінових наслідків віддаленого чи недавнього минулого. Нинішній день - то вчорашнє завтра, яким вчора погані економісти спонукали нас знехтувати. Довготривалі наслідки певних економічних програм можуть стати очевидними за кілька місяців. Інші не стануть очевидними навіть через кілька років, ще інші - через десятиріччя. Проте у кожному випадку довготривалі наслідки містяться в недалекоглядній економічній програмі так само неминуче, як курка в яйці чи квітка у зерняткові. Маючи на увазі цей аспект, засади економіки можна узагальнити в одній лекції, а підсумок лекції сформулювати одним реченням. Мистецтво економіки полягає в тому, щоб розглядати не лише безпосередні, а й перспективні наслідки кожної дії чи програми, простежувати наслідки цих програм не тільки для однієї групи, а для всіх.